| унормо́вувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | унормо́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | унормо́вуймо | |
| 2 особа | унормо́вуй | унормо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | унормо́вуватиму | унормо́вуватимемо, унормо́вуватимем |
| 2 особа | унормо́вуватимеш | унормо́вуватимете |
| 3 особа | унормо́вуватиме | унормо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | унормо́вую | унормо́вуємо, унормо́вуєм |
| 2 особа | унормо́вуєш | унормо́вуєте |
| 3 особа | унормо́вує | унормо́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| унормо́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | унормо́вував | унормо́вували |
| жін. р. | унормо́вувала | |
| сер. р. | унормо́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| унормо́вувавши | ||