| унормува́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | унормува́тися, унормува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | унорму́ється | унорму́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | унормува́вся, унормува́всь | унормува́лися, унормува́лись |
| жін.р. | унормува́лася, унормува́лась | |
| сер.р. | унормува́лося, унормува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| унормува́вшись | ||