уну́ччин – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | уну́ччин | уну́ччина | уну́ччине | уну́ччині |
родовий | уну́ччиного | уну́ччиної | уну́ччиного | уну́ччиних |
давальний | уну́ччиному | уну́ччиній | уну́ччиному | уну́ччиним |
знахідний | уну́ччин, уну́ччиного | уну́ччину | уну́ччине | уну́ччині, уну́ччиних |
орудний | уну́ччиним | уну́ччиною | уну́ччиним | уну́ччиними |
місцевий | на/в уну́ччиному, уну́ччинім | на/в уну́ччиній | на/в уну́ччиному, уну́ччинім | на/в уну́ччиних |