| уня́тливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уня́тливий | уня́тлива | уня́тливе | уня́тливі |
| родовий | уня́тливого | уня́тливої | уня́тливого | уня́тливих |
| давальний | уня́тливому | уня́тливій | уня́тливому | уня́тливим |
| знахідний | уня́тливий, уня́тливого | уня́тливу | уня́тливе | уня́тливі, уня́тливих |
| орудний | уня́тливим | уня́тливою | уня́тливим | уня́тливими |
| місцевий | на/в уня́тливому, уня́тливім | на/в уня́тливій | на/в уня́тливому, уня́тливім | на/в уня́тливих |