| уору́житися – дієслово доконаного виду | ||
| (озброїтися) | ||
| Інфінітив | уору́житися, уору́житись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уору́жмося, уору́жмось | |
| 2 особа | уору́жся | уору́жтеся, уору́жтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уору́жуся, уору́жусь | уору́жимося, уору́жимось, уору́жимся |
| 2 особа | уору́жишся | уору́житеся, уору́житесь |
| 3 особа | уору́житься | уору́жаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уору́жився, уору́живсь | уору́жилися, уору́жились |
| жін.р. | уору́жилася, уору́жилась | |
| сер.р. | уору́жилося, уору́жилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уору́жившись | ||