| уосо́блений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уосо́блений | уосо́блена | уосо́блене | уосо́блені |
| родовий | уосо́бленого | уосо́бленої | уосо́бленого | уосо́блених |
| давальний | уосо́бленому | уосо́бленій | уосо́бленому | уосо́бленим |
| знахідний | уосо́блений, уосо́бленого | уосо́блену | уосо́блене | уосо́блені, уосо́блених |
| орудний | уосо́бленим | уосо́бленою | уосо́бленим | уосо́бленими |
| місцевий | на/в уосо́бленому, уосо́бленім | на/в уосо́бленій | на/в уосо́бленому, уосо́бленім | на/в уосо́блених |