| упа́рюватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | упа́рюватися, упа́рюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | упа́рюймося, упа́рюймось | |
| 2 особа | упа́рюйся, упа́рюйсь | упа́рюйтеся, упа́рюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упа́рюватимуся, упа́рюватимусь | упа́рюватимемося, упа́рюватимемось, упа́рюватимемся |
| 2 особа | упа́рюватимешся | упа́рюватиметеся, упа́рюватиметесь |
| 3 особа | упа́рюватиметься | упа́рюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упа́рююся, упа́рююсь | упа́рюємося, упа́рюємось, упа́рюємся |
| 2 особа | упа́рюєшся | упа́рюєтеся, упа́рюєтесь |
| 3 особа | упа́рюється | упа́рюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| упа́рюючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | упа́рювався, упа́рювавсь | упа́рювалися, упа́рювались |
| жін. р. | упа́рювалася, упа́рювалась | |
| сер. р. | упа́рювалося, упа́рювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| упа́рювавшись | ||