| упе́внювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | упе́внювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | упе́внюймо | |
| 2 особа | упе́внюй | упе́внюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упе́внюватиму | упе́внюватимемо, упе́внюватимем |
| 2 особа | упе́внюватимеш | упе́внюватимете |
| 3 особа | упе́внюватиме | упе́внюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упе́внюю | упе́внюємо, упе́внюєм |
| 2 особа | упе́внюєш | упе́внюєте |
| 3 особа | упе́внює | упе́внюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| упе́внюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | упе́внював | упе́внювали |
| жін. р. | упе́внювала | |
| сер. р. | упе́внювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| упе́внюваний | ||
| Безособова форма | ||
| упе́внювано | ||
| Дієприслівник | ||
| упе́внювавши | ||