| упере́джуючий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | упере́джуючий | упере́джуюча | упере́джуюче | упере́джуючі |
| родовий | упере́джуючого | упере́джуючої | упере́джуючого | упере́джуючих |
| давальний | упере́джуючому | упере́джуючій | упере́джуючому | упере́джуючим |
| знахідний | упере́джуючий, упере́джуючого | упере́джуючу | упере́джуюче | упере́джуючі, упере́джуючих |
| орудний | упере́джуючим | упере́джуючою | упере́джуючим | упере́джуючими |
| місцевий | на/в упере́джуючому, упере́джуючім | на/в упере́джуючій | на/в упере́джуючому, упере́джуючім | на/в упере́джуючих |