| упері́щити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | упері́щити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | упері́щмо | |
| 2 особа | упері́щ | упері́щте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упері́щу | упері́щимо, упері́щим |
| 2 особа | упері́щиш | упері́щите |
| 3 особа | упері́щить | упері́щать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | упері́щив | упері́щили |
| жін.р. | упері́щила | |
| сер.р. | упері́щило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| упері́щивши | ||