| упи́р – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | упи́р | упирі́ |
| родовий | упиря́ | упирі́в |
| давальний | упире́ві, упирю́ | упиря́м |
| знахідний | упиря́ | упирі́в |
| орудний | упире́м | упиря́ми |
| місцевий | на/в упире́ві, упирю́, упирі́ | на/в упиря́х |
| кличний | упи́рю | упирі́ |