| упла́чувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | упла́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | упла́чуймо | |
| 2 особа | упла́чуй | упла́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упла́чуватиму | упла́чуватимемо, упла́чуватимем |
| 2 особа | упла́чуватимеш | упла́чуватимете |
| 3 особа | упла́чуватиме | упла́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упла́чую | упла́чуємо, упла́чуєм |
| 2 особа | упла́чуєш | упла́чуєте |
| 3 особа | упла́чує | упла́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| упла́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | упла́чував | упла́чували |
| жін. р. | упла́чувала | |
| сер. р. | упла́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| упла́чувавши | ||