упові́дуваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | упові́дуваний | упові́дувана | упові́дуване | упові́дувані |
родовий | упові́дуваного | упові́дуваної | упові́дуваного | упові́дуваних |
давальний | упові́дуваному | упові́дуваній | упові́дуваному | упові́дуваним |
знахідний | упові́дуваний, упові́дуваного | упові́дувану | упові́дуване | упові́дувані, упові́дуваних |
орудний | упові́дуваним | упові́дуваною | упові́дуваним | упові́дуваними |
місцевий | на/в упові́дуваному, упові́дуванім | на/в упові́дуваній | на/в упові́дуваному, упові́дуванім | на/в упові́дуваних |