упоко́рений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | упоко́рений | упоко́рена | упоко́рене | упоко́рені |
родовий | упоко́реного | упоко́реної | упоко́реного | упоко́рених |
давальний | упоко́реному | упоко́реній | упоко́реному | упоко́реним |
знахідний | упоко́рений, упоко́реного | упоко́рену | упоко́рене | упоко́рені, упоко́рених |
орудний | упоко́реним | упоко́реною | упоко́реним | упоко́реними |
місцевий | на/в упоко́реному, упоко́ренім | на/в упоко́реній | на/в упоко́реному, упоко́ренім | на/в упоко́рених |