употі́ти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | употі́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | употі́ймо | |
2 особа | употі́й | употі́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | употі́ю | употі́ємо, употі́єм |
2 особа | употі́єш | употі́єте |
3 особа | употі́є | употі́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | употі́в | употі́ли |
жін.р. | употі́ла | |
сер.р. | употі́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
употі́вши |