упо́єний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | упо́єний | упо́єна | упо́єне | упо́єні |
родовий | упо́єного | упо́єної | упо́єного | упо́єних |
давальний | упо́єному | упо́єній | упо́єному | упо́єним |
знахідний | упо́єний, упо́єного | упо́єну | упо́єне | упо́єні, упо́єних |
орудний | упо́єним | упо́єною | упо́єним | упо́єними |
місцевий | на/в упо́єному, упо́єнім | на/в упо́єній | на/в упо́єному, упо́єнім | на/в упо́єних |