| упрова́джений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | упрова́джений | упрова́джена | упрова́джене | упрова́джені |
| родовий | упрова́дженого | упрова́дженої | упрова́дженого | упрова́джених |
| давальний | упрова́дженому | упрова́дженій | упрова́дженому | упрова́дженим |
| знахідний | упрова́джений | упрова́джену | упрова́джене | упрова́джені |
| орудний | упрова́дженим | упрова́дженою | упрова́дженим | упрова́дженими |
| місцевий | на/в упрова́дженому, упрова́дженім | на/в упрова́дженій | на/в упрова́дженому, упрова́дженім | на/в упрова́джених |