упроха́ти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | упроха́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | упроха́ймо | |
2 особа | упроха́й | упроха́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | упроха́ю | упроха́ємо, упроха́єм |
2 особа | упроха́єш | упроха́єте |
3 особа | упроха́є | упроха́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | упроха́в | упроха́ли |
жін.р. | упроха́ла | |
сер.р. | упроха́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
упроха́вши |