| упро́шувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | упро́шувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | упро́шуймо | |
| 2 особа | упро́шуй | упро́шуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упро́шуватиму | упро́шуватимемо, упро́шуватимем |
| 2 особа | упро́шуватимеш | упро́шуватимете |
| 3 особа | упро́шуватиме | упро́шуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упро́шую | упро́шуємо, упро́шуєм |
| 2 особа | упро́шуєш | упро́шуєте |
| 3 особа | упро́шує | упро́шують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| упро́шуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | упро́шував | упро́шували |
| жін. р. | упро́шувала | |
| сер. р. | упро́шувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| упро́шуваний | ||
| Безособова форма | ||
| упро́шувано | ||
| Дієприслівник | ||
| упро́шувавши | ||