упу́рхувати – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | упу́рхувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | упу́рхуймо | |
2 особа | упу́рхуй | упу́рхуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | упу́рхуватиму | упу́рхуватимемо, упу́рхуватимем |
2 особа | упу́рхуватимеш | упу́рхуватимете |
3 особа | упу́рхуватиме | упу́рхуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | упу́рхую | упу́рхуємо, упу́рхуєм |
2 особа | упу́рхуєш | упу́рхуєте |
3 особа | упу́рхує | упу́рхують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
упу́рхуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | упу́рхував | упу́рхували |
жін. р. | упу́рхувала | |
сер. р. | упу́рхувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
упу́рхувавши |