упі́знаний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | упі́знаний | упі́знана | упі́знане | упі́знані |
родовий | упі́знаного | упі́знаної | упі́знаного | упі́знаних |
давальний | упі́знаному | упі́знаній | упі́знаному | упі́знаним |
знахідний | упі́знаний, упі́знаного | упі́знану | упі́знане | упі́знані, упі́знаних |
орудний | упі́знаним | упі́знаною | упі́знаним | упі́знаними |
місцевий | на/в упі́знаному, упі́знанім | на/в упі́знаній | на/в упі́знаному, упі́знанім | на/в упі́знаних |