упі́рний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | упі́рний | упі́рна | упі́рне | упі́рні |
родовий | упі́рного | упі́рної | упі́рного | упі́рних |
давальний | упі́рному | упі́рній | упі́рному | упі́рним |
знахідний | упі́рний, упі́рного | упі́рну | упі́рне | упі́рні, упі́рних |
орудний | упі́рним | упі́рною | упі́рним | упі́рними |
місцевий | на/в упі́рному, упі́рнім | на/в упі́рній | на/в упі́рному, упі́рнім | на/в упі́рних |