| уро́їтися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | уро́їтися, уро́їтись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | уро́їться | уро́яться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уро́ївся, уро́ївсь | уро́їлися, уро́їлись |
| жін.р. | уро́їлася, уро́їлась | |
| сер.р. | уро́їлося, уро́їлось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уро́ївшись | ||