| урівня́тися – дієслово доконаного виду | ||
| (зрівнятися) | ||
| Інфінітив | урівня́тися, урівня́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | урівня́ймося, урівня́ймось | |
| 2 особа | урівня́йся, урівня́йсь | урівня́йтеся, урівня́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | урівня́юся, урівня́юсь | урівня́ємося, урівня́ємось, урівня́ємся |
| 2 особа | урівня́єшся | урівня́єтеся, урівня́єтесь |
| 3 особа | урівня́ється | урівня́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | урівня́вся, урівня́всь | урівня́лися, урівня́лись |
| жін.р. | урівня́лася, урівня́лась | |
| сер.р. | урівня́лося, урівня́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| урівня́вшись | ||