| уріза́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | уріза́тися, уріза́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уріза́ймося, уріза́ймось | |
| 2 особа | уріза́йся, уріза́йсь | уріза́йтеся, уріза́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уріза́тимуся, уріза́тимусь | уріза́тимемося, уріза́тимемось, уріза́тимемся |
| 2 особа | уріза́тимешся | уріза́тиметеся, уріза́тиметесь |
| 3 особа | уріза́тиметься | уріза́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уріза́юся, уріза́юсь | уріза́ємося, уріза́ємось, уріза́ємся |
| 2 особа | уріза́єшся | уріза́єтеся, уріза́єтесь |
| 3 особа | уріза́ється | уріза́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уріза́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уріза́вся, уріза́всь | уріза́лися, уріза́лись |
| жін. р. | уріза́лася, уріза́лась | |
| сер. р. | уріза́лося, уріза́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уріза́вшись | ||