| урізномані́тнити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | урізномані́тнити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | урізномані́тнімо, урізномані́тнім | |
| 2 особа | урізномані́тни | урізномані́тніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | урізномані́тню | урізномані́тнимо, урізномані́тним |
| 2 особа | урізномані́тниш | урізномані́тните |
| 3 особа | урізномані́тнить | урізномані́тнять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | урізномані́тнив | урізномані́тнили |
| жін.р. | урізномані́тнила | |
| сер.р. | урізномані́тнило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| урізномані́тнений | ||
| Безособова форма | ||
| урізномані́тнено | ||
| Дієприслівник | ||
| урізномані́тнивши | ||