уте́ртий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | уте́ртий | уте́рта | уте́рте | уте́рті |
родовий | уте́ртого | уте́ртої | уте́ртого | уте́ртих |
давальний | уте́ртому | уте́ртій | уте́ртому | уте́ртим |
знахідний | уте́ртий, уте́ртого | уте́рту | уте́рте | уте́рті, уте́ртих |
орудний | уте́ртим | уте́ртою | уте́ртим | уте́ртими |
місцевий | на/в уте́ртому, уте́ртім | на/в уте́ртій | на/в уте́ртому, уте́ртім | на/в уте́ртих |