флюктуаці́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | флюктуаці́йний | флюктуаці́йна | флюктуаці́йне | флюктуаці́йні |
родовий | флюктуаці́йного | флюктуаці́йної | флюктуаці́йного | флюктуаці́йних |
давальний | флюктуаці́йному | флюктуаці́йній | флюктуаці́йному | флюктуаці́йним |
знахідний | флюктуаці́йний, флюктуаці́йного | флюктуаці́йну | флюктуаці́йне | флюктуаці́йні, флюктуаці́йних |
орудний | флюктуаці́йним | флюктуаці́йною | флюктуаці́йним | флюктуаці́йними |
місцевий | на/у флюктуаці́йному, флюктуаці́йнім | на/у флюктуаці́йній | на/у флюктуаці́йному, флюктуаці́йнім | на/у флюктуаці́йних |