| фосфори́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | фосфори́тися, фосфори́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | фосфори́тиметься | фосфори́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | фосфори́ться | фосфоря́ться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| фосфорячи́сь* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | фосфори́вся, фосфори́всь | фосфори́лися, фосфори́лись |
| жін. р. | фосфори́лася, фосфори́лась | |
| сер. р. | фосфори́лося, фосфори́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| фосфори́вшись | ||