| | |
| хороши́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (чепурити себе; причепурюватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | хороши́тися, хороши́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | хороші́мося, хороші́мось, хороші́мся |
| 2 особа | хороши́ся, хороши́сь | хороші́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | хороши́тимуся, хороши́тимусь | хороши́тимемося, хороши́тимемось, хороши́тимемся |
| 2 особа | хороши́тимешся | хороши́тиметеся, хороши́тиметесь |
| 3 особа | хороши́тиметься | хороши́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | хорошу́ся, хорошу́сь | хорошимо́ся, хорошимо́сь, хороши́мся |
| 2 особа | хороши́шся | хорошите́ся, хорошите́сь |
| 3 особа | хороши́ться | хороша́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| хорошачи́сь* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | хороши́вся, хороши́всь | хороши́лися, хороши́лись |
| жін. р. | хороши́лася, хороши́лась |
| сер. р. | хороши́лося, хороши́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| хороши́вшись |
