цеглі́вський – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | цеглі́вський | цеглі́вська | цеглі́вське | цеглі́вські |
родовий | цеглі́вського | цеглі́вської | цеглі́вського | цеглі́вських |
давальний | цеглі́вському | цеглі́вській | цеглі́вському | цеглі́вським |
знахідний | цеглі́вський, цеглі́вського | цеглі́вську | цеглі́вське | цеглі́вські, цеглі́вських |
орудний | цеглі́вським | цеглі́вською | цеглі́вським | цеглі́вськими |
місцевий | на/у цеглі́вському, цеглі́вськім | на/у цеглі́вській | на/у цеглі́вському, цеглі́вськім | на/у цеглі́вських |