| цементува́льний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | цементува́льний | цементува́льна | цементува́льне | цементува́льні |
| родовий | цементува́льного | цементува́льної | цементува́льного | цементува́льних |
| давальний | цементува́льному | цементува́льній | цементува́льному | цементува́льним |
| знахідний | цементува́льний | цементува́льну | цементува́льне | цементува́льні |
| орудний | цементува́льним | цементува́льною | цементува́льним | цементува́льними |
| місцевий | на/у цементува́льному, цементува́льнім | на/у цементува́льній | на/у цементува́льному, цементува́льнім | на/у цементува́льних |