цефалі́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | цефалі́чний | цефалі́чна | цефалі́чне | цефалі́чні |
родовий | цефалі́чного | цефалі́чної | цефалі́чного | цефалі́чних |
давальний | цефалі́чному | цефалі́чній | цефалі́чному | цефалі́чним |
знахідний | цефалі́чний, цефалі́чного | цефалі́чну | цефалі́чне | цефалі́чні, цефалі́чних |
орудний | цефалі́чним | цефалі́чною | цефалі́чним | цефалі́чними |
місцевий | на/у цефалі́чному, цефалі́чнім | на/у цефалі́чній | на/у цефалі́чному, цефалі́чнім | на/у цефалі́чних |