цибу́лин – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | цибу́лин | цибу́лина | цибу́лине | цибу́лині |
родовий | цибу́линого | цибу́линої | цибу́линого | цибу́линих |
давальний | цибу́линому | цибу́линій | цибу́линому | цибу́линим |
знахідний | цибу́лин, цибу́линого | цибу́лину | цибу́лине | цибу́лині, цибу́линих |
орудний | цибу́линим | цибу́линою | цибу́линим | цибу́линими |
місцевий | на/у цибу́линому, цибу́линім | на/у цибу́линій | на/у цибу́линому, цибу́линім | на/у цибу́линих |