| ясноду́хий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ясноду́хий | ясноду́ха | ясноду́хе | ясноду́хі |
| родовий | ясноду́хого | ясноду́хої | ясноду́хого | ясноду́хих |
| давальний | ясноду́хому | ясноду́хій | ясноду́хому | ясноду́хим |
| знахідний | ясноду́хий, ясноду́хого | ясноду́ху | ясноду́хе | ясноду́хі, ясноду́хих |
| орудний | ясноду́хим | ясноду́хою | ясноду́хим | ясноду́хими |
| місцевий | на/в ясноду́хому, ясноду́хім | на/в ясноду́хій | на/в ясноду́хому, ясноду́хім | на/в ясноду́хих |