| | |
| автентифікува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | автентифікува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | автентифіку́ймо |
| 2 особа | автентифіку́й | автентифіку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | автентифікува́тиму | автентифікува́тимемо, автентифікува́тимем |
| 2 особа | автентифікува́тимеш | автентифікува́тимете |
| 3 особа | автентифікува́тиме | автентифікува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | автентифіку́ю | автентифіку́ємо, автентифіку́єм |
| 2 особа | автентифіку́єш | автентифіку́єте |
| 3 особа | автентифіку́є | автентифіку́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| автентифіку́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | автентифікува́в | автентифікува́ли |
| жін. р. | автентифікува́ла |
| сер. р. | автентифікува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| автентифіко́ваний |
| Безособова форма |
| автентифіко́вано |
| Дієприслівник |
| автентифікува́вши |
