аудіати́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | аудіати́вний | аудіати́вна | аудіати́вне | аудіати́вні |
родовий | аудіати́вного | аудіати́вної | аудіати́вного | аудіати́вних |
давальний | аудіати́вному | аудіати́вній | аудіати́вному | аудіати́вним |
знахідний | аудіати́вний, аудіати́вного | аудіати́вну | аудіати́вне | аудіати́вні, аудіати́вних |
орудний | аудіати́вним | аудіати́вною | аудіати́вним | аудіати́вними |
місцевий | на/в аудіати́вному, аудіати́внім | на/в аудіати́вній | на/в аудіати́вному, аудіати́внім | на/в аудіати́вних |