| аудіоге́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | аудіоге́нний | аудіоге́нна | аудіоге́нне | аудіоге́нні |
| родовий | аудіоге́нного | аудіоге́нної | аудіоге́нного | аудіоге́нних |
| давальний | аудіоге́нному | аудіоге́нній | аудіоге́нному | аудіоге́нним |
| знахідний | аудіоге́нний | аудіоге́нну | аудіоге́нне | аудіоге́нні |
| орудний | аудіоге́нним | аудіоге́нною | аудіоге́нним | аудіоге́нними |
| місцевий | на/в аудіоге́нному, аудіоге́ннім | на/в аудіоге́нній | на/в аудіоге́нному, аудіоге́ннім | на/в аудіоге́нних |