| бундю́чніший – прикметник, вищий ступінь | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бундю́чніший | бундю́чніша | бундю́чніше | бундю́чніші |
| родовий | бундю́чнішого | бундю́чнішої | бундю́чнішого | бундю́чніших |
| давальний | бундю́чнішому | бундю́чнішій | бундю́чнішому | бундю́чнішим |
| знахідний | бундю́чнішого, бундю́чніший | бундю́чнішу | бундю́чніше | бундю́чніших, бундю́чніші |
| орудний | бундю́чнішим | бундю́чнішою | бундю́чнішим | бундю́чнішими |
| місцевий | на/у бундю́чнішому, бундю́чнішім | на/у бундю́чнішій | на/у бундю́чнішому, бундю́чнішім | на/у бундю́чніших |