| бунтли́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бунтли́вий | бунтли́ва | бунтли́ве | бунтли́ві |
| родовий | бунтли́вого | бунтли́вої | бунтли́вого | бунтли́вих |
| давальний | бунтли́вому | бунтли́вій | бунтли́вому | бунтли́вим |
| знахідний | бунтли́вий, бунтли́вого | бунтли́ву | бунтли́ве | бунтли́ві, бунтли́вих |
| орудний | бунтли́вим | бунтли́вою | бунтли́вим | бунтли́вими |
| місцевий | на/у бунтли́вому, бунтли́вім | на/у бунтли́вій | на/у бунтли́вому, бунтли́вім | на/у бунтли́вих |
| [рідко] | ||||