| | | | |
| бунтівни́цький – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | бунтівни́цький | бунтівни́цька | бунтівни́цьке | бунтівни́цькі |
| родовий | бунтівни́цького | бунтівни́цької | бунтівни́цького | бунтівни́цьких |
| давальний | бунтівни́цькому | бунтівни́цькій | бунтівни́цькому | бунтівни́цьким |
| знахідний | бунтівни́цький, бунтівни́цького | бунтівни́цьку | бунтівни́цьке | бунтівни́цькі, бунтівни́цьких |
| орудний | бунтівни́цьким | бунтівни́цькою | бунтівни́цьким | бунтівни́цькими |
| місцевий | на/у бунтівни́цькому, бунтівни́цькім | на/у бунтівни́цькій | на/у бунтівни́цькому, бунтівни́цькім | на/у бунтівни́цьких |
