| бунтівни́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бунтівни́чий | бунтівни́ча | бунтівни́че | бунтівни́чі |
| родовий | бунтівни́чого | бунтівни́чої | бунтівни́чого | бунтівни́чих |
| давальний | бунтівни́чому | бунтівни́чій | бунтівни́чому | бунтівни́чим |
| знахідний | бунтівни́чий | бунтівни́чу | бунтівни́че | бунтівни́чі |
| орудний | бунтівни́чим | бунтівни́чою | бунтівни́чим | бунтівни́чими |
| місцевий | на/у бунтівни́чому, бунтівни́чім | на/у бунтівни́чій | на/у бунтівни́чому, бунтівни́чім | на/у бунтівни́чих |