| ворогу́ючий1 – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ворогу́ючий | ворогу́юча | ворогу́юче | ворогу́ючі |
| родовий | ворогу́ючого | ворогу́ючої | ворогу́ючого | ворогу́ючих |
| давальний | ворогу́ючому | ворогу́ючій | ворогу́ючому | ворогу́ючим |
| знахідний | ворогу́ючий, ворогу́ючого | ворогу́ючу | ворогу́юче | ворогу́ючі, ворогу́ючих |
| орудний | ворогу́ючим | ворогу́ючою | ворогу́ючим | ворогу́ючими |
| місцевий | на/у ворогу́ючому, ворогу́ючім | на/у ворогу́ючій | на/у ворогу́ючому, ворогу́ючім | на/у ворогу́ючих |