відру́бувати – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | відру́бувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відру́буймо | |
2 особа | відру́буй | відру́буйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відру́буватиму | відру́буватимемо, відру́буватимем |
2 особа | відру́буватимеш | відру́буватимете |
3 особа | відру́буватиме | відру́буватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відру́бую | відру́буємо, відру́буєм |
2 особа | відру́буєш | відру́буєте |
3 особа | відру́бує | відру́бують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
відру́буючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | відру́бував | відру́бували |
жін. р. | відру́бувала | |
сер. р. | відру́бувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відру́бувавши |