| дубліка́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дубліка́тний | дубліка́тна | дубліка́тне | дубліка́тні |
| родовий | дубліка́тного | дубліка́тної | дубліка́тного | дубліка́тних |
| давальний | дубліка́тному | дубліка́тній | дубліка́тному | дубліка́тним |
| знахідний | дубліка́тний | дубліка́тну | дубліка́тне | дубліка́тні |
| орудний | дубліка́тним | дубліка́тною | дубліка́тним | дубліка́тними |
| місцевий | на/у дубліка́тному, дубліка́тнім | на/у дубліка́тній | на/у дубліка́тному, дубліка́тнім | на/у дубліка́тних |