| дубі́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | дубі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дубі́ймо | |
| 2 особа | дубі́й | дубі́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дубі́тиму | дубі́тимемо, дубі́тимем |
| 2 особа | дубі́тимеш | дубі́тимете |
| 3 особа | дубі́тиме | дубі́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дубі́ю | дубі́ємо, дубі́єм |
| 2 особа | дубі́єш | дубі́єте |
| 3 особа | дубі́є | дубі́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дубі́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дубі́в | дубі́ли |
| жін. р. | дубі́ла | |
| сер. р. | дубі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дубі́вши | ||