>
| експлікува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | експлікува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | експліку́ймо | |
| 2 особа | експліку́й | експліку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | експлікува́тиму | експлікува́тимемо, експлікува́тимем |
| 2 особа | експлікува́тимеш | експлікува́тимете |
| 3 особа | експлікува́тиме | експлікува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | експліку́ю | експліку́ємо, експліку́єм |
| 2 особа | експліку́єш | експліку́єте |
| 3 особа | експліку́є | експліку́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| експліку́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | експлікува́в | експлікува́ли |
| жін. р. | експлікува́ла | |
| сер. р. | експлікува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| експліко́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| експліко́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| експлікува́вши | ||