| забелькота́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | забелькота́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | забелькочі́мо, забелькочі́м | |
| 2 особа | забелькочи́ | забелькочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | забелькочу́ | забелько́чемо, забелько́чем |
| 2 особа | забелько́чеш | забелько́чете |
| 3 особа | забелько́че | забелько́чуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | забелькота́в | забелькота́ли |
| жін.р. | забелькота́ла | |
| сер.р. | забелькота́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| забелькота́вши | ||