| | |
| забенкетува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | забенкетува́тися, забенкетува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | забенкету́ймося, забенкету́ймось |
| 2 особа | забенкету́йся, забенкету́йсь | забенкету́йтеся, забенкету́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | забенкету́юся, забенкету́юсь | забенкету́ємося, забенкету́ємось, забенкету́ємся |
| 2 особа | забенкету́єшся | забенкету́єтеся, забенкету́єтесь |
| 3 особа | забенкету́ється | забенкету́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | забенкетува́вся, забенкетува́всь | забенкетува́лися, забенкетува́лись |
| жін.р. | забенкетува́лася, забенкетува́лась |
| сер.р. | забенкетува́лося, забенкетува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| забенкетува́вшись |
