| забенкетува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | забенкетува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | забенкету́ймо | |
| 2 особа | забенкету́й | забенкету́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | забенкету́ю | забенкету́ємо, забенкету́єм |
| 2 особа | забенкету́єш | забенкету́єте |
| 3 особа | забенкету́є | забенкету́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | забенкетува́в | забенкетува́ли |
| жін.р. | забенкетува́ла | |
| сер.р. | забенкетува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| забенкетува́вши | ||